З давніх часів зерна кавового дерева використовувались східно-африканськими племенами як продукт харчування. Тоді каву не варили – її їли просто так. Лише пізніше з'явився ароматний, чарівний, підбадьорливий напій.... Каву можна готувати різними способами, але при цьому слід враховувати деякі показники: сорт кави, ступінь її помелу, кількість, якість і температуру води, час заварювання напою. „Жорстка” вода робить напій несмачним, вона заважає його смаку розкритись. Дистильована вода, навпаки, робить напій занадто міцним. Відповідно, для приготування кави у „жорсткій” воді потрібна більша кількість сировини, помол повинен бути дрібним – тоді кава вийде насиченою і смачною. І навпаки, „м’яка” вода потребує грубого помолу зерен і їх меншої кількості. Для пом’якшення смаку можна у напій додати дрібку солі. В ідеалі зерна потрібно підсмажувати і молоти перед самим варінням, але не завжди на це є час. Купуючи каву у зернах або уже мелену, зберігати її потрібно у герметично закритій тарі – керамічній або скляній. Оптимальна температура для зберігання меленої кави протягом кількох днів – 20..25°С, а протягом кількох місяців її краще зберігати у морозильній камері. Зерна повинні бути коричневого кольору, з приємним (без запаху пересмажених плодів!) ароматом. Щоб визначити якість кави, наявність чи відсутність у ній домішок, проводять простий тест6 на дно склянки кладуть ложку меленої кави і заливають холодною водою. Якщо колір води стає темним і відчувається гіркий смак – у напої є домішки, зокрема цикорій. Арабіку і робусту відрізняють по заглибленнях на зернах – у робусти воно хвилясте, у арніки – пряме. Зазвичай арабка має більш м’який смак, робуста – більш насичений, з гірчинкою. Змішуючи різні сорти кави можна добитися бажаного смаку. Зазвичай на порцію напою іде 4 гр. кави, для „подвійної” кави потрібно 8 гр. Заварюють напій у спеціальному посуді, для приготування використовують свіжу некип’ячену воду. Каву знімають з вогню при перших ознаках закипання і розливають у нагріті чашки. Для того, щоб підкреслити смак напою можна у джезву до порошку додати кілька зернят кардамону або шматочок лимону. Якщо ви готуєте каву з цукром, кладіть його у джезву разом з кавою. Каву подають та споживають за певними правилами. До кавового посуду відносять чашки із блюдцями, склянки, кухлі, келихи, кавники, цукорниці, сметанники, молочарі й глечики. Каву «по-східному» п'ють із чашок, які називають дмитас. Ця маленька чашка для чорної кава вміщає 60-75 мл напою. Дмитас - не просто чашка для кави, а еталон, по якому орієнтуються при варінні кави, тому що існує безліч варіантів цього напою, які відрізняються не тільки якістю, але й об'ємом. Для кавових напоїв і коктейлів використовують склянки хайбол об'ємом 240-320 мл, тумблер об'ємом 200-320 мл, олд фешенд об'ємом 180-320 мл, коктейльний келих з воронкоподібною чашкою об'ємом 120-160 мл. Також використовують фраппе - келих для коктейлів з холодною кавою (160-200 мл). Для гарячої кави з алкоголем використовують келих для ірландської кави - звичайний келих на ніжці, але з ручкою (240-280 мл). До кави подають кавову ложку. За формою й по місткості вона схожа на чайну. Якщо каву розливають у маленькі чашечки дмитас, то подають маленькі ложечки, які іноді називають «ложечки мокко». Об'єм такої ложечки - 3 мл. А ось основні правила споживання кави: Помішавши чай або каву, не слід залишати ложку в склянці - її потрібно покласти на блюдце. Не прийнято вмочати в напій печиво. Не слід пити чай або каву, поки ви не проковтнули їжу. Каву п'ють гарячою, невеликими ковтками. Блюдце тримають у лівій руці, а правою підносять чашку до рота. Коли п'ють каву з молоком, блюдце залишають на столі. Не слід манірно відстовбурчувати мізинець, а також просовувати палець у вушко ручки. Цукор до кави - якщо немає спеціальних щипців - не прийнято брати ложкою. Його треба взяти рукою й опустити в чашку. Каву з лікерами, як правило, п'ють не в їдальні, а у вітальні. До кави подають маленькі ложечки, а до кави «мокко» - зовсім маленькі
