| Перші згадки про спеції стосуються ще історії найдавніших часів Індії, Китаю та Єгипту. Там вони використовувались у лікувальних, і у кулінарних цілях. Поступово з Азії спеції потрапили у Греції та Рим. В Європу спеції завезли араби. Ними торгували Візантія, Іспанія, пізніше – італійські купці. Ціни на прянощі були надзвичайно високими, що призвело до їх фальсифікації. За підробку спецій існували покарання, навіть у вигляді смертної кари. У XV-XVI столітті морські експедиції відкрили вільний доступ до берегів Індії, а отже – і до спецій. Країни сперечалися за право монопольної торгівлі прянощами, а також за вирощування їх на своїй території і лише у XIX ст. та на початку XX-го ст.. ціни на них почали знижуватися. Сьогодні основними постачальниками спецій вважаються Індія, Індонезія, Мадагаскар, Бразилія і Малайзія, а споживачами – США, Японія, Франція і Німеччина. Найпопулярнішими спеціями вважаються чорний перець, чилі і кардамон. Аніс (бадиян) – плоди його, розкриваючись, мають вигляд восьмикутник червоно-коричневого відтінку. Саме вони і використовуються в кулінарії. Плоди та насіння анісу додають в тісто, до м'яса птиці (посипають його як сіллю), супи, підливи, печиво і пудинги. Його також використовують при виготовленні шоколаду, ароматизації чаю, кави та компотів. Кардамон є кількох видів. Найкраще в кулінарії використовувати зелені коробочки кардамону – вони надають стравам оптимальний смак та аромат, тоді як чорні занадто міцні. Використовується кардамон при приготуванні плову, солодощів, риби, консервів. Араби додають його у каву таким чином: кладуть в носик . Кориця використовується у багатьох країнах світу. Родом вона з Цейлону. Її додають в запіканки, кекси, пироги, печиво, страви з рису, напої, варення та маринади. В Мексиці паличками кориці розмішують гарячий шоколад, каву. Нею добре посипати капучіно. Кунжут має слабо виражений, але приємний горіховий аромат. У суміші з часником і лимонним соком використовується як приправа до м'ясних страв. Ним посипають крекер, хлібобулочні вироби. Куркума має легкий аромат дерева. Її додають у супи, плов, рибні страви, картоплю і курку. Вона є більш дешевою заміною шафрану, нічим не уступаючи йому у смаку. Можна її додавати і у овочі та до м'яса. Тмин звичайний додають у страви з капусти, риби, сир та хлібобулочні вироби. Можна його використовувати і у салатах. Він надає чудового смаку стравам з риби та м'яса. Його настоянка має тонізуючий вплив на організм, скандинави ароматизують ним міцні алкогольні напої. Практично всі прянощі впливають на апетит, покращують травлення, тому крім приємного смаку ви отримаєте ще й позитивний для організму ефект.
|