Все-таки яка прекрасна наша країна. Єдиний недолік у тому, що окремі політики в погоні за електоральною прихильністю спонукають українців нав'язувати один одному своє бачення України. Ці горе політики на своїх мітингах не соромляться заяв про те, якою мовою повинен розмовляти справжній українець, в якій церкві молитися Богу і кого визнавати за героя, а кого ні. Не хотілося б акцентувати вашу увагу на тих особах, які продовжують мусолити тему розколу держави по різних берегах Дніпра. Так, ми всі різні, але проблеми у нас, за великим рахунком, однакові. Насправді, вся справа в тому, що кожен регіон України має свою особливість. Люди, які фанатіють від подорожей і мандрівок запевнили б вас, що є міста, про які не згадаєш нічого, окрім декількох визначних місць. Але нам би сьогодні хотілося поговорити про інші міста, особливі та харизматичні. Вони запам'ятовуються не стільки архітектурними принадами, скільки галасливими людьми, які галасують, сваряться чи голосно виявляють свою радість. Чи наприклад ті міста, що запам'яталися своїми велелюдними парками, де малеча просто таки обліпила дитячі майданчики, а повітря сповнюють дзвінкі дитячі імена, що їх вигукують охриплі з надмірної опіки матері. Психологи, які вивчають характер міст та містечок дійшли висновку, що образ міста, як і людини, формується з багатьох, здавалося б, незначних дрібничок. На пагорбах воно розташоване чи на рівнинах, багата в нього історія чи не дуже, і навіть - чи багато там місць для відпочинку. Все це, за їхнім твердженням, і формує характер міста. Спокійні та напрочуд динамічні, ультрамодні та консервативні, сором'язливі та гонорові... Українські міста мають одну спільну рису, в кожному з них хотілося б мати будинок чи квартиру, щоб час від часу навідуватися туди і в черговий раз ставати свідком місцевого колориту. В одному із журналів нам довелося ознайомитися з матеріалом, де характери українських міст порівнюються із характерами людей. Ось ми і вирішили ознайомити вас із цим ексклюзивним порівнянням. Чернігів - це похмурий богатир, зморений працею. Він сильний та досвідчений, але в даний момент залишився без роботи, а тому часто покидає домівку, щоб посидіти на крутому березі Десни. Цей богатир роздумує над тим, які дрібнички всі нинішні негаразди на фоні вічності. Щодо характеру Чернігова, то він скоріше м'який, хоча сам богатир може здатися песимістом. Він полюбляє більше згадувати минуле, ніж розмірковувати над майбутнім. Доволі непростий характер у Львова. Він вимогливий, нестерпний і просто таки помішаний аристократичним снобізмом. В його витонченій українській мові частенько зустрічаються польські слова. Львів переповнює творча наснага, вона посилюється ще більше від того, що він п'є забагато кави. Одеса - це огрядна, але дуже мила жіночка в барвистому сарафані, котра з величезною сумкою повертається з Привозу, розмірковуючи над тим, що приготує на обід. Ця пані легко пристосовується до нового колективу. Одеса знає дуже багато анекдотів, вона не боїться бути смішною. Для неї бути нестандартною - це норма. Невисокий чоловік в новенькому костюмі, з розумним поглядом хитрих очей, у кожному його вчинку простежується неабияка сила - такий він, Ужгород. Цей пан із задоволенням п'є пиво у чеських, словацьких, угорських та польських кав'ярнях. Ужгород, хоча і вважає себе успішним підприємцем, поки ще не перетворився на нестерпного циніка, він завжди накормить своїх гостей (ще б пак, адже він володіє секретами стількох національних кухонь!). В майбутнє Ужгород завжди дивиться з оптимізмом, тому він і полюбляє поспілкуватися про життя за келихом місцевого вина. Що ж, цікаво чи не так? У нас, як патріотів рідного краю виникає питання: а з якими людськими рисами характеру кожен волинянин асоціює своє місто, містечко, селище та село. Всі ми добре знаємо, що Волинь, без перебільшення, можна назвати справжньою скарбничкою пам'яток історії та культури. Часто саме ці скарби виступають єдиними свідками складної еволюції людини, адже в них ніби закодовані моральні, етичні, естетичні та релігійні цінності минулих поколінь. Вони допомагають нам не тільки відтворити етапи розвитку людської цивілізації, але й служать джерелом історичного пізнання і залишаються дієвим засобом формування світогляду наших сучасників. Пишіть нам в редакцію про своє бачення характеру краю, в якому ви живете. Віктор Папко, газета «Волинь-регіон»
