День Перемо́ги — свято, встановлене на ознаменування перемоги над нацистською Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941-45 рр., що відзначається в Україні та низці інших країн. Пізно увечері 8 травня 1945-го року у передмісті Берліна акт про повну і беззастережну капітуляцію Німеччини підписав генерал-фельдмаршал Кейтель, пізніше повішений за вироком міжнародного трибуналу. На той момент Гітлер уже покінчив життя самогубством, деякі нацистські ватажки, зокрема, Гіммлер, тікали на захід, щоб здатися в полон англо-американським військам. У Радянському Союзі на мить підписання вже настало 9 травня, тому в СРСР святкування Дня Перемоги було встановлено саме 9-го числа. В Україні День Перемоги є державним святом, в цей день віддають шану загиблим, вітають ветеранів, проводяться урочисті заходи. (Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії) У квітні 1945 радянські війська впритул підійшли до границь Берліна. Німецькі війська займали оборону уздовж західних берегів рік Одер й Нейсе. На підступах до Берліна й у самому місті було зосереджене угруповання військ, що мало у своєму складі 62 дивізії (у тому числі 48 піхотних, 4 танкові й 10 моторизованих), 37 окремих піхотних полків і близько 100 окремих піхотних батальйонів, а також значну кількість артилерійських частин і підрозділів. Це угруповання нараховувало біля мільйона чоловік, 1500 танків, 10400 артилерійських систем і мінометів, 3300 бойових літаків. Сам Берлін також був перетворений у найсильніший укріплений район і підготовлений до ведення вуличних боїв. Навколо Берліна було створено три оборонних кільця, усередині міста споруджено більше 400 залізобетонних довгострокових вогневих крапок з гарнізонами до тисячі чоловік. Сам берлінський гарнізон нараховував у своєму складі близько 200 тисяч чоловік. Радянські війська до початку операції нараховували 149 стрілецьких й 12 кавалерійських дивізій, 13 танкових й 7 механізованих корпусів, 15 окремих танкових і самохідних бригад, загальною чисельністю більше 1900000 чоловік. В операції брали участь 1-а й 2-а армія війська Польського, що нараховували 10 піхотних й 1 танкову дивізію, а також 1 окрему кавалерійську бригаду, загальною чисельністю 155 900 чоловік. Встановлення прапору над Рейхстагом 29 квітня почалися бої за Рейхстаг, який обороняли біля тисячі чоловік. Після декількох атак підрозділам 171-ої й 150-ої стрілецьких дивізій удалося зайняти будинок уже вночі. 30 квітня о 14-ій годині 25 хвилин лейтенант О. Берест та сержанти М.Єгоров і М. Кантарія підняли над Рейхстагом Прапор Перемоги. Проте в офіційній радянській історіографії Прапор Перемоги вважався встановленим лише М.Єгоровим і М.Кантарією, а прізвище О.Береста несправедливо замовчувалось. Підписання капітуляції 1 травня о 3-й годині 50 хвилин на командний пункт 8-й гвардійської армії був доставлений начальник генерального штабу сухопутних сил Вермахту генерал піхоти Кребс, що заявив, що він уповноважений вести переговори про перемир'я. Однак Й.Сталін розпорядився не вести переговорів, крім як про беззастережну капітуляції. Німецькому командуванню був поставлений ультиматум: якщо до 10-ї годині не буде дана згода на беззастережну капітуляцію, радянськими військами буде нанесений нищівний удар. Не одержавши відповіді, радянські війська о 10-й годині 40 хвилин відкрили ураганний вогонь по залишкам оборони в центрі Берліна. До 18-ї години стало відомо, що вимоги про капітуляції були відхилені. Після цього почався останній штурм центральної частини міста, де перебувала Імперська канцелярія. Всю ніч, з 1 на 2 травня, тривали бої за канцелярію. До ранку всі приміщення були зайняті радянськими солдатами. Уночі 2 травня о 1-й годині 50 хвилин по радіо було прийнято наступне повідомлення: «Висилаємо своїх парламентерів на міст Бісмарк-штрассе. Припиняємо воєнні дії». Пізніше заступник міністра пропаганди доктор Фриче звернувся до радянського командування із проханням про дозвіл виступити по радіо зі зверненням до німецьких військ берлінського гарнізону про припинення опору. До 15-ї години залишки берлінського гарнізону (більше 134 тисяч чоловік) здалися в полон. 7 травня о 2:41 ночі в Реймсі, був підписаний акт про беззастережну капітуляцію Німеччини. Від імені союзників акт про капітуляції підписали: генерал уолтер Беделл Смит, генерал І. Суслопаров (як свідок) за СРСР і генерал Франсуа Севез за Францію. Від Німеччини його підписали адмірал Фридебург і генерал Йодль. 8 травня в 22:43 за центральноєвропейським часом (9 травня в 0:43 за московському часом) генерал-фельдмаршал Вільгельм Кейтель, а також представники німецьких ВМС, що мали відповідні повноваження від Деніца, підписали Акт про беззастережну капітуляцію Німеччини, що ознаменувало закінчення Великої Вітчизняної війни. За узгодженням між урядами СРСР, США й Великобританії була досягнута домовленість уважати процедуру в Реймсі попередньою. Проте, у західній історіографії підписання капітуляції німецьких збройних сил, як правило, зв'язується із процедурою в Реймсі, а підписання акту про капітуляції в Берліні йменується його «ратифікацією». Прийнявши капітуляцію, Радянський Союз не підписав мир з Німеччиною, тобто залишився з Німеччиною в стані війни. Війна з Німеччиною була кінчена 21 січня 1955 г. прийняттям Президією Верховної Ради СРСР відповідного рішення. Проте, під властиво Великою Вітчизняною війною розуміють лише частину війни з Німеччиною до 8 травня 1945 р. включно. День Перемоги святкують 9 травня також в багатьох країнах пост-радянського простору, зокрема: Росії (рос. День Победы) Білорусії (біл. Дзень Перамогі) Молдові (молд. Зиуа Викторией) Казахстані (каз. Жеңіс Күні) та країнах колишньої Югославії - Сербії - Дан победе. В ряді країн Європи день Перемоги над фашизмом святкують 8 травня, зокрема в Польщі[ - Dzień Zwycięstwa, Чехії - Den vítězství Словаччині - Deň víťazstva nad fašizmom В Нідерландах визволення від Німецьких загарбників святкують 5 травня В США це свято називається V-E Day, або Victory in Europe Day ("День Перемоги в Європі"). ООН починаючи з 2005 року відзначає 8-9 травня як Дні пам'яті та примирення. Найбільш неоднозначне відношення до Дня Перемоги над нацизмом в країнах Балтії. Зокрема голова сейму Литви Вікторас Мунтянас зазначив: "Для нас 8 травня є днем перемоги над фашизмом, а 9 травня - день початку радянської окупації" Загалом, ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ УВІЙШОВ В ІСТОРІЮ НАШОГО НАРОДУ ТА ВСЬОГО СВІТУ ЯК ОДИН ІЗ НАЙШАНОВАНІШИХ СВЯТ.
